Київський слідчий ізолятор: історія, адреса, факти та відомі ув’язнені

Історія Київського слідчого ізолятора

Початкова історія Київського слідчого ізолятора пов’язана з Київською тюрмою, яка у XVIII столітті розташовувалася на території оборонних споруд Печерської фортеці. У той час вона мала назву Київський тюремний замок.

У квітні 1827 року під час огляду державних споруд у Києві було встановлено, що наявний тюремний замок є занадто тісним і потребує розширення. За планами установа могла розмістити лише близько 90 осіб, тоді як фактично в ній перебувало приблизно 340 ув’язнених.

У документах того часу зазначалося, що доцільніше збудувати новий тюремний замок, який відповідав би своєму призначенню та тогочасним вимогам. Губернський прокурор також звертав увагу на незадовільний стан будівлі та неможливість належного роздільного тримання арештантів за статтю, віком і характером правопорушень.

Будівництво нового тюремного замку

Після висновків про непридатність старої тюрми розпочалося тривале, понад двадцятирічне листування щодо вибору місця та будівництва нової тюрми в Києві.

У 1856 році було записано, що Київський тюремний замок має бути побудований поза фортецею. Для нової будівлі обрали місцевість за колишньою Житомирською заставою.

Будівництво нового тюремного замку на 600 арештантів завершили у 1863 році. Споруда була кам’яною, триповерховою, з підвальним рівнем, накрита залізом і оточена кам’яною огорожею. На будівництво було витрачено 185 872 карбованці 78 копійок.

При тюрмі також облаштували столярню, палітурну та інші майстерні. Згодом установа неодноразово розширювалася та перебудовувалася.

Розвиток Київського СІЗО у XX столітті

У 1891 році розглядалося питання про подальше розширення тюрми. У 1909 році була збудована ще одна чотириповерхова будівля, а в 1910 році — лікарня на два поверхи з 15 палатами.

На території господарського двору розташовувалися автогараж на чотири автомобілі та гуртожиток для особового складу на 100 ліжок. Станом на 1 липня 1950 року ліміт наповнення установи становив 2000 осіб.

Корпуси установи

• Корпус №1, відомий у народі як «Катеринівський», мав чотири поверхи, 82 загальні камери, 26 маломісних камер і 15 карцерів.
• Корпус №2, побудований у 1910 році та відомий як «Сталінський», складався з чотирьох поверхів, 28 загальних камер і 32 маломісних камер.
• Окремо на території режимного двору діяв одноповерховий корпус для жінок з дітьми на 11 палат.

За архівними матеріалами, у період із січня 1948 року по грудень 1950 року в Київській тюрмі народилося 186 дітей.

Інфраструктура, охорона та умови тримання

Охорона тюрми складалася із 7 зовнішніх і 22 внутрішніх постів. Вимоги до особового складу були дуже суворими. За сон на посту до наглядачів могли застосовувати арешт, утримання на гауптвахті, а в окремих випадках матеріали передавалися до військового трибуналу.

До липня 1945 року конвоювання арештованих до судів, на слідчі дії та до тюрми здійснювалося пішки. 25 липня 1945 року начальник тюрми капітан Журавльов видав наказ про заборону видачі арештованих конвою, який не мав автомобіля.

Модернізація у 1950–1990-х роках

На 31 жовтня 1956 року ліміт наповнення установи становив 1930 місць. У цей період п’ять із шести веж було переобладнано й побудовано з цегли, корпус №2 та лікарня отримали парове опалення, а охоронна сигналізація налічувала 30 вузлів.

У 1965–1966 роках велося будівництво цегляного паркану між вежами №4 і №5. З 1966 по 1995 рік тривала активна забудова території та переобладнання наявних будівель.

• 1966 рік: завершено будівництво двоповерхового жіночого корпусу та пральні.
• 1971 рік: завершено будівництво медико-санітарної частини.
• 1973 рік: побудовано одноповерхову будівлю КПП, де розмістили канцелярію та групу кадрів.
• 1976 рік: завершено будівництво архіву СІЗО та гаражів.
• 1981 рік: до слідчого корпусу добудовано чотириповерхову будівлю з камерами та прогулянковими дворами.
• 1984–1985 роки: побудовано їдальню, клуб особового складу, спортивний зал, сауну, тренажерний зал та овочесховище.
• 1986 рік: зведено споруду для господарської обслуги та навчально-виробничої майстерні.
• 1994 рік: добудовано харчоблок і їдальню для засуджених господарської обслуги.
• 1995 рік: збудовано чотириповерхову споруду на 20 камер, яка з’єднала слідчий корпус із корпусом неповнолітніх.

Покращення умов тримання

У серпні 1997 року в експлуатацію здали хлібопекарню, яка забезпечувала хлібом спецконтингент. У вересні того ж року відкрили теплицю, де вирощували зелень для їдалень спецконтингенту та особового складу.

Наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років проводилися роботи з приведення умов тримання у відповідність до вимог Ради Європи. Було знято жалюзі з вікон, встановлено спеціальні решітки, впроваджувалося відеоспостереження, модернізувалися системи зв’язку та контрольно-пропускні пункти.

Каплиця на території установи

У 1998 році на корпусі, де утримувалася господарська обслуга, було облаштовано капличку. Вона співпрацювала з Православною церквою Київського Патріархату.

Згідно з указом Київського Патріархату Української Православної Церкви №110 від 27 грудня 2000 року, настоятелем церкви Праведного Іова Багатостраждального було призначено протоієрея Павла Основенка. Богослужіння та таїнство сповіді проводилися двічі на місяць і під час релігійних свят.

Відомі особи, які утримувалися в Київському слідчому ізоляторі

У різні історичні періоди в Київській тюрмі та Київському слідчому ізоляторі утримувалися політичні діячі, громадські активісти, письменники та інші відомі особи.

• У період з жовтня 1897 року по серпень 1902 року тут перебували члени Київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу».
• У серпні 1902 року в установі утримувалися Марія та Ганна Ульянови.
• Після Жовтневої революції у київській в’язниці перебував український письменник і політичний діяч Володимир Винниченко.
• За радянських часів через Київську тюрму етапом до Сибіру проходили В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Василь Стус та інші українські політичні діячі.
• З 18 листопада 1990 року по 12 травня 1991 року та з 19 липня 1991 року по 25 серпня 1991 року в установі тримався Степан Хмара.
• З 13 лютого 2001 року по 27 березня 2001 року в установі перебувала Юлія Тимошенко.
• З 18 січня 2002 року по 12 квітня 2002 року тут утримувався Андрій Шкіль.
• З 12 квітня 2005 року по 2 серпня 2005 року в установі перебував Борис Колесніков.

Керівники Київського слідчого ізолятора

За час існування установи її очолювали:

Інформація про керівництво після 2007 року потребує додаткової перевірки перед публікацією, оскільки посадові особи могли змінитися.

Хронологія Київського СІЗО

• XVIII століття: Київська тюрма розташовувалася на території Печерської фортеці.
• 1827 рік: встановлено, що старий тюремний замок є тісним і потребує розширення.
• 1856 рік: ухвалено рішення будувати новий тюремний замок поза фортецею.
• 1863 рік: завершено будівництво нового тюремного замку на 600 арештантів.
• 1909–1910 роки: збудовано нові корпуси та лікарню.
• 1945 рік: запроваджено нові правила конвоювання арештованих автомобільним транспортом.
• 1956 рік: модернізовано систему охорони, зв’язку та опалення.
• 1966–1995 роки: активна забудова території та переобладнання корпусів.
• 1997 рік: введено в експлуатацію хлібопекарню та теплицю.
• 2000-ті роки: модернізація систем зв’язку, відеоспостереження та умов тримання.

Поширені запитання про Київський слідчий ізолятор

Ключові теми сторінки

Київський слідчий ізолятор, Київське СІЗО, СІЗО Київ, Дегтярівська 13, Київський тюремний замок, історія Київського СІЗО, відомі ув’язнені Київського СІЗО, пенітенціарна система України, історія тюрем Києва.